Консультативно-діагностичний центр при Школі «Реабілітолог»

У Києві на базі Школи "Реабілітолог" працює Консультативно-діагностичний центр. Прийом пацієнтів проводять одні з найкращих фахівців у галузі остеопатії та мануальної терапії. Завдяки багаторічному практичному та педагогічному досвіду вони досконало володіють методами м'язово-скелетний терапії, ефективної при різних захворюваннях як у дорослих, і у дітей.

Наші фахівці розглядають організм людини як цілісну систему, де все взаємопов'язано. Для корекції його роботи застосовують методи:

Остеопатії;
Краніосакральної терапії;
М'яких технік мануальної терапії;
прикладної кінезіології;
Психокорекції.

Що таке остеопатія?

Остеопатія - це напрямок немедикаментозної та нехірургічної медицини, яка спрямована на відновлення організму.

Її основна мета – нормалізувати роботу опорно-рухового апарату, нервової, кровоносної та лімфатичної систем. Ця система знань будується на законах фізіології, анатомії, біомеханіки, гідродинаміки, рефлексології, аналізу способу життя людини починаючи з розвитку в материнській утробі та народження.

Основна ідея остеопатії у тому, що вона розглядає організм людини цілісно, як єдину взаємозалежну систему. Відповідно, лікування направлене не на конкретний проблемний орган як наслідок, а на лікування причини цієї проблеми та запуск внутрішніх механізмів самовідновлення.

У яких випадках допомагає остеопатія?

У дітей:

наслідки пологової травми;
кольки у новонароджених;
деформація грудної клітки;
перинатальна енцефалопатія;
перинатальне ураження центральної нервової системи;
мінімальні мозкові дисфункції;
затримка психомоторного розвитку;
неврологічні проблеми;
гіпертензійно-гідроцефальний синдром;
захворювання ЛОР-органів;
порушення постави, сколіози, кривошиї, плоскостопість;
шлунково-кишкові захворювання;
дитячий церебральний параліч (ДЦП)

У дорослих:

захворювання опорно-рухового апарату (сколіози, остеохондрози, запалення та болі в суглобах, міжхребцеві грижі та протрузії, п'яткові шпори);
наслідки травм та операцій, а також травм, отриманих при пологах;
гінекологічні захворювання (хронічне запалення придатків, спайкові процеси в малому тазі, болючі менструації, порушення циклу, деякі форми безпліддя);
хронічні та гострі хвороби внутрішніх органів (панкреатити, холецистити, простатити та аденоми, запори, гіпертонія, захворювання органів дихання);
неврологічні розлади (депресії, наслідки від черепно-мозкових травм, наслідки інсультів, головний біль та мігрені).