Терапевтична присутність (ТП) лежить в основі конструктивних та ефективних терапевтичних відносин. Емпірично підтверджена модель ТП сформована на підставі двадцятирічних досліджень у сфері науки та мистецтва присутності. ТП забезпечує пацієнтам нейрофізіологічне відчуття безпеки, що дозволяє їм бути побаченими, почутими, зрозумілими та «відчутними». Присутність передбачає баланс між налаштуванням на пацієнта та налаштуванням на себе. Воно сприяє створенню, зміцненню та підтримці терапевтичного альянсу, а також ефективної корекції терапевтичних розривів. Крім того, ТП вимагає від терапевта турботи про себе та вміння зберігати баланс між присутністю та співпереживанням по відношенню до себе та до своїх пацієнтів.

Самоспівчуття (СС) передбачає здатність заспокоювати і розслаблювати себе, а також підбадьорювати себе у випадках труднощів, невдач або відчуття власної неефективності. Це ключовий ресурс, що дозволяє психотерапевтам та психологам повністю бути присутнім та підтримувати співналаштованість зі своїми пацієнтами. Дослідження показують, що СС тісно пов’язане з емоційним здоров’ям, низьким рівнем тривожності та депресії, умінням справлятися з життєвими труднощами, наявністю здорових звичок, таких як правильне харчування та фізична активність, а також наявністю взаємовідносин, що приносять задоволення.

Терапевтична присутність та самоспівчуття – Ключові фактори, що лежать в основі ефективних терапевтичних клінічних відносин і тісно пов’язані один з одним. СС є складовою ТП і сприяє розвитку цього найважливішого методу ведення пацієнта. СС дозволяє психотерапевтам повертатися до присутності, коли їх переповнюють складні емоції чи стрес. ТП та СС є потужними ресурсами для психотерапевтів, що дозволяють зберігати емоційну рівновагу під час складної клінічної роботи, отримувати більше задоволення від своєї діяльності та спілкування з пацієнтами, а також запобігати втомі та вигоранню.

На вебінарі, який проходить у режимі реального часу, ми розглянемо основи ТП та СС. Ознайомимося з ключовими практичними прийомами для формування ТП та СС, а також обговоримо проблеми, що виникають під час роботи з пацієнтами. Як схему для створення та зміцнення навичок присутності як у собі, так і в роботі з пацієнтами буде запропоновано емпірично підтверджену модель ТП. Також будуть розглянуті нейрофізіологічні принципи формування відчуття безпеки за допомогою ТП, що ґрунтуються на таких поняттях, як корегуляція та нейроцепція безпеки, які лежать в основі полівагальної теорії (Geller & Porges, 2014).