Іспанський масаж – індивідуальний підхід до пацієнта на основі синтезу традицій та інновацій у мануальній терапії та косметології
Іспанський масаж – це не просто набір прийомів,
а ціла філософія, яка базується на глибокому розумінні
анатомії, фізіології та психології людини.
Енріке К. Гарсія
Іспанський масаж можна розглядати як симбіоз різних технік масажу, оскільки він увібрав у себе різноманітні прийоми класичних і східних масажних систем. Цей вид масажу є порівняно новим. Його заснував іспанський лікар Феррандіс 1936 року, справу якого продовжив Енріке К. Гарсія, який заснував 1990 року Інститут мануальної терапії INMASTER, де детально вивчають техніки іспанського масажу. Цей метод масажу був спочатку розроблений спеціально для косметологів і спрямований на розв’язання проблем обличчя і тіла. Концепція іспанського масажу полягає в поєднанні найефективніших технік європейських і східних систем масажу, а також американської хіропрактики і кінезіології. Він дає змогу максимально впливати на нервову систему, рефлекторно впливаючи на функції організму. Іспанський масаж поєднує в собі різні техніки масажу і нові технології, такі як мікроструми, ультразвук, лазер та інші.
Що таке іспанський масаж і які його переваги?
Техніки іспанського масажу загалом вирізняються особливою “пластичністю”. Масажист у повільному темпі здійснює пульсуючі хвилеподібні рухи. Вважається, що масаж впливає не тільки механічно, а й “енергетично” на поверхню тіла людини. Під час сеансу використовують не тільки подушечки пальців, пальці, долоні та їхню основу, а й передпліччя та лікті. Деякі техніки (міоструктурні) нагадують пасивну гімнастику м’язів і суглобів.
Енріке К. Гарсія вважав, що для боротьби з функціональними порушеннями потрібно використовувати ефект сумації цілеспрямованих впливів різних прийомів на шкіру, м’язи або суглоби. Тобто в основу техніки покладено різноманітні прийоми погладжування, розтирання й розминання, які виконують дуже м’яко, щадно, у досить повільному темпі, але невеликі позитивні впливи, що виникають під час виконання кількох прийомів, спрямованих на усунення будь-якого функціонального порушення (наприклад, функціонального блоку хребетного рухового сегмента), підсумовують, і в результаті ми отримуємо ефективний результат.
Крім того, Енріке К. Гарсія стверджував, що, розв’язуючи проблеми одного й того самого функціонального порушення, масажист має застосовувати безліч прийомів. Якщо на кількох сеансах постійно використовувати одну й ту саму техніку і застосовувати однакові прийоми, то організм швидко до них звикне і їхня ефективність різко знизиться. Правомірність цього припущення підтверджена теорією адаптації. Подібний ефект отримав назву сумації дій прийомів у техніці іспанського масажу.
Надалі методики іспанського масажу стали застосовувати для лікування хронічних больових синдромів, фіброміалгії і навіть для зниження тривожності у вагітних жінок.
Як проводиться іспанський масаж і які його особливості?
Іспанський масаж передбачає індивідуальний підхід, за якого реабілітолог урізноманітнює сеанси масажу, роблячи кожен з них своєрідним і неповторним завдяки зміні та чергуванню певних прийомів, а також введенню нових. За такого підходу виявляється ефективний вплив на нервову, м’язову, серцево-судинну системи, суглоби – для кожної системи організму створено свій особливий комплекс маніпуляцій. При цьому застосування прийомів відбувається не хаотично. В іспанському масажі маніпуляції поділено на дві великі групи за специфічністю впливу на кожну систему та тринадцятьма параметрами інтенсивності, що визначають характер рухів під час виконання масажу та послідовність проведення маніпуляцій.
Більшість стосуються переважно технічних характеристик виконання прийомів руками масажиста:
1) форма;
2) амплітуда;
3) зміщення,
4) напрямок;
5) тиск;
6) швидкість проведення маніпуляцій;
7) час рухів;
8) ритм;
9) координація.
Інші регламентують структуру, якій під час масажу потрібно приділити найбільше уваги, і порядок проведення маніпуляції. Вони включають такі параметри, як розподіл маніпуляцій щодо:
1) послідовності;
2) структури;
3) ділянки тощо.
Цей підхід включає елементи класичного лікувального масажу та основні методи різних традиційних масажних систем, як західних, так і східних. Кожен сеанс лікувального масажу включає базову частину, що охоплює основні прийоми класичного масажу, яка значною мірою залишається постійною. Паралельно з цим варіативна частина надає можливість упровадження додаткових методів як із класичного масажу, так і з інших східних і західних систем масажу.
Виявлено основні характеристики методики іспанського масажу:
Специфічність. Специфіка проведення маніпуляцій залежить від впливу на конкретні системи організму (суглоби, м’язи, кровоносну та лімфатичну систему) і характеру маніпуляцій (метаболічний масаж, нейроседативний, міотензивний масаж, гемолімфатичний дренаж).
Диференційований характер маніпуляцій. Маніпуляції диференційовані за характером і розділені на дві основні групи, враховуючи специфіку впливу на кожну систему організму. Також враховується тринадцять параметрів інтенсивності, що визначають характер рухів при виконанні масажу, послідовність маніпуляцій і реакції організму на них, включно з адаптаційними (запобігання звикання нервової системи до одноманітних прийомів) і рефлекторними (сумація ефектів впливу). Різноманітність прийомів спрямована на корекцію конкретних функціональних порушень, а також охоплює використання різних частин рук, включно з пальцями, долонями, передпліччями і ліктями.
Щадний характер маніпуляцій. Маніпуляції іспанського масажу характеризуються щадним впливом, виконуються м’яко і з повільним темпом. Це зазвичай призводить до мінімізації ускладнень після застосування цього методу масажу.
Застосування елементів іспанського масажу у фізичній реабілітації пацієнтів із вертебральною патологією підвищує ефективність реабілітації, позитивно впливає на функціональний стан хребта, м’язовий тонус, психоемоційний стан молоді.
Розробка та впровадження вдосконалених масажних методик у системі фізичної реабілітації вертебральної патології на основі використання елементів різноманітних технік різних систем масажу, зокрема різновидів іспанського масажу, має широку перспективу розвитку у фізичній реабілітації всіх верств населення.
Іспанський масаж являє собою симбіоз різних технік масажу, оскільки він увібрав у себе різні прийоми класичних і східних масажних систем. Техніки іспанського масажу ефективно значно підвищують ефективність реабілітації щодо зниження больового синдрому, нормалізації психоемоційного стану, м’язового тонусу і функціонального стану хребта. Іспанський масаж не викликає звикання до тактильної стимуляції у пацієнта, завжди зберігаючи 100% ефект.
У Школі «Реабілітолог» у Києві ви можете навчитися іспанського масажу на семінарі “Сучасний відновлювальний масаж на основі “іспанських” технік”. Цей семінар проводить Дмитро Огієнко, який є фахівцем з оздоровчого та лікувального масажу з багаторічним досвідом роботи. На семінарі ви вивчите основи іспанського масажу, його принципи, техніку, показання та протипоказання, а також отримаєте практичні навички виконання масажу на різних частинах тіла. Після закінчення видається сертифікат про закінчення курсу. Якщо ви зацікавлені в цьому семінарі, ви можете зареєструватися на сайті Школи «Реабілітолог» або зв’язатися з ними за телефонами, які вказані на сайті.
Література
Castells García, E. Masaje español: una técnica innovadora para el cuidado facial y corporal / E. Castells García // Estética y Salud. – 2019. – № 3. – С. 18-23.
Sánchez Pérez, M., García Rodríguez, A. y Martínez González, L. Efectos del masaje español sobre el estrés y la ansiedad en mujeres embarazadas / M. Sánchez Pérez, A. García Rodríguez y L. Martínez González // Revista de Enfermería. – 2019. – № 1. – С. 6-11.
Ramírez López, J., Gómez Sánchez, R. y López Martín, S. Masaje español: una propuesta de intervención para el tratamiento del dolor crónico / J. Ramírez López, R. Gómez Sánchez y S. López Martín // Fisioterapia. – 2017. – № 4. – С. 189-195. – DOI: 10.1016/j.ft.2017.05.002.
