Теоретичні основи методу Соматичного Переживання

Пітер Левін та співавтори вважають, що метод Соматичного Переживання може забезпечувати відновлення ділянок інтероцептивної та премоторної кори головного мозку, нормалізуючи їхню функцію. Цей терапевтичний метод спрямовано поліпшення глибоких регуляторних процесів чотирьох підкіркових структур нервової системи.

Ці підкіркові структури називаються основною мережею реагування і включають вегетативну нервову систему, лімбічну систему, емоційно-моторну систему і активує ретикулярну системи. Дослідження показують, що ці системи тісно взаємопов’язані та функціонують на невербальному рівні (Payne et al., 2015).

Крім того, передбачається, що інші кіркові структури мозку опосередковують реакції між когнітивними (вербальними) процесами і основною мережею реагування (невербальною).

Вважається, що при використанні технік Соматичного Переживання ключову роль у відновленні оптимального рівня функціонування нервової системи та модулюванні регуляції нервової системи грають премоторна та інтероцептивна кора головного мозку.

Тому, хоча Соматичне Переживання фокусується на невербальних відчуттях, при цьому методі все ж таки використовуються слова. Вони в основному застосовуються для полегшення виявлення невербальних інтероцептивних, пропріоцептивних та кінетичних відчуттів та переживань.

Відповідно до методу Соматичного Переживання на кортикальні структури (премоторна, тім’яна та орбітофронтальна кора) можна свідомо впливати, що сприятиме регуляції функції підкіркових мереж (Payne et al., 2015).

Чи є метод Соматичного Переживання науково-обґрунтованим?

Емпіричні дослідження показали, що метод соматичного переживання може бути ефективним засобом терапії психічних травм. Рандомізовані контрольовані дослідження (РКД) вважаються золотим стандартом і часто використовуються для перевірки ефективності методів лікування перед застосуванням у широких груп населення. У разі Соматичного Переживання існує кілька задокументованих РКІ.

Дослідження Брома та співавт. (Brom and coll., 2017) показало, що після 15 щотижневих сеансів Соматичного Переживання досліджувані повідомляли про значне зменшення тяжкості симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та депресії.

В іншому РКІ, проведеному Андерсеном та співавт. (Andersen et all, 2017), порівнювали лікування за допомогою технік Соматичного Переживання із традиційним лікуванням ПТСР та хронічного болю. Учасники групи Соматичного Переживання повідомляли про значне зменшення кількості симптомів ПТСР та страху виконання руху. Крім того, досліджувані обох груп повідомляли про значне зменшення болю та непрацездатності.

В інших дослідженнях для вивчення впливу методу Соматичного Переживання без рандомізації учасників порівнювали групу лікування та контрольну групу очікування.

Наприклад, Лейч, Ванслайк та Аллен (Leitch, Vanslyke & Allen, 2009) досліджували ефективність короткочасного лікування, що включає від одного до двох сеансів Соматичного Переживання у поєднанні з TRM® [Trauma Resiliency Model — модель стійкості до травм] у соціальних працівників, які пережили урагани Катріна та Рита в США. Результати демонстрували значне збільшення показників психологічної стійкості та зменшення симптомів ПТСР. Більше того, подальші дослідження показали, що таке лікування може значно пом’якшувати психологічні симптоми.

Подальші дослідження не включали контрольну групу порівняння результатів лікування. Наприклад, в експериментальному дослідженні, проведеному Лорі Лейтч (Leitch, 2007), вивчали короткий ранній вплив Соматичного Переживання на тих, хто вижив після цунамі в Таїланді. Дві третини учасників повідомили про зменшення симптомів одразу після лікування, а 90% – про зменшення симптомів протягом одного року спостереження.

Ще в одному дослідженні, проведеному Кетрін Паркер, Рональдом Доктором і Раджою Селвамом (Parker, Doctor & Selvam, 2008), вивчали вплив Соматичного Переживання на тих, хто вижив після цунамі на півдні Індії. Декілька послідовних обстежень показали, що учасники повідомляли про зменшення симптомів збудження, спотворення та уникнення, при цьому 90% повідомляли про значне покращення або відсутність симптомів через вісім місяців.

Дослідження Соматичного Переживання проводилися за участю травм, що вижили або жертв, і фахівців, які проходять підготовку за цим методом. У поздовжньому дослідженні, проведеному Нілом Вінбладом, Майклом Чангаріс і Філліс Стейн (Winblad, Changaris & Stein, 2018), брали участь фахівці, які проходять підготовку протягом трьох років. Результати показали значне зменшення симптомів соматизації та тривожності та суттєве поліпшення фізичного та соціального благополуччя. Ці результати свідчать про те, що тренінг за методом Соматичного Переживання підвищує стійкість до стресів практикуючих терапевтів і має багатообіцяюче значення для інших фахівців з високим ризиком вікарної травми.

Ефективність Соматичного Переживання

Наведені вище дослідження демонструють переконливі докази, що підтверджують ефективність методу Соматичного Переживання. І на підставі даних досліджень та літератури можна виділити такі переваги:

• Зниження фізичного та психологічного дискомфорту
• Зменшення напруги та болю
• Зниження рівня стресу
• Зменшення негативних емоцій
• Зниження дратівливості та/або агресії
• Підвищення здатності до концентрації уваги
• Посилення почуття власної гідності
• Посилення позитивних емоцій
• підвищення впевненості
• Підвищення психологічної стійкості
• Поліпшення фізичного стану
• поліпшення сну
• Підвищення інтересу до діяльності