Чи можна використовувати систему вправ йоги у фізичній реабілітації?
У теорії та практиці фізичної реабілітації дедалі більшого визнання набуває інтеграція стародавніх практик із сучасними методиками.
Один із таких потужних синергетичних ефектів спостерігається між йогою і фізичною реабілітацією (фізичною терапією), поєднуючи мудрість йоги з науковими принципами.
Така гармонійна співпраця передбачає цілісний підхід до лікування і загалом до благополуччя індивіда в широкому сенсі, усуваючи не тільки фізичні недуги, а й сприяючи душевній та емоційній рівновазі.
У цій статті ми розглянемо симбіотичні взаємини між йогою та фізичною реабілітацією, і те, як їхнє спільне практичне застосування сприяє комплексному й ефективному підходу до здоров’я.
Йога насамперед спрямована на духовну еволюцію, але нині все частіше використовуються її побічні ефекти. Йогатерапія повсюдно застосовується як для зниження стресу, так і для боротьби з хворобами, пов’язаними із сучасним способом життя. Незважаючи на індійське походження, кількість тих, хто практикує йогу в західному суспільстві, постійно зростає. Наприклад, тільки в США, згідно з національним опитуванням, у 2007 році йогою займалися 6,1% дорослого населення.
Однією з основних складових фізичної реабілітації є фізична терапія, яка охоплює використання фізичних вправ і природних чинників із метою відновлення здоров’я, фізичних кондицій і функціональної спроможності у хворих, тих, хто видужує, і у людей з інвалідністю.
Більш того, вона є невід’ємною частиною медичної реабілітації та застосовується на всіх етапах відновлення після травм і важких захворювань.
Методи фізичної реабілітації включають:
- лікувальну фізичну культуру – систему спеціальних вправ, спрямованих на відновлення функціональності органів і систем організму;
- лікувальний та оздоровчий масаж – механічний вплив на тканини для поліпшення кровообігу, розслаблення м’язів і зменшення болю;
- фізіотерапію – застосування фізичних методів лікування (тепло, холод, світло, електричні струми, компресійні та барометричні впливи) для лікування і відновлення;
- механотерапію – використання механічних впливів (наприклад, вправ на спеціалізованому обладнанні, тренажерів) для зміцнення м’язів і суглобів.
- працетерапію та ерготерапію – навчання пацієнтів навичкам, необхідним для повсякденного життя і трудової діяльності.
Як і йогатерапія, фізична реабілітація сприяє поліпшенню якості життя, а ранній початок реабілітаційних заходів і комплексний підхід сприяють успішним результатам. Фізична терапія – частина реабілітації, яка займається лікуванням і профілактикою фізичних порушень, підвищенням мобільності та поліпшенням загального функціонування організму. Фізичні терапевти застосовують низку науково обґрунтованих методик, вправ і способів лікування таких захворювань, як травми опорно-рухового апарату, неврологічні розлади та проблеми з диханням. Основна мета фізичної терапії – підвищити природну здатність організму до одужання й оптимального функціонування, часто за допомогою цілеспрямованих вправ, мануальної терапії та навчання пацієнтів.
Цілісний (холістичний) підхід йоги
Йога, що сягає своїм корінням у давньоіндійську філософію, виходить за рамки фізичних поз (асан), які зазвичай асоціюються з нею. Це цілісна практика, яка включає в себе фізичні, психічні та духовні аспекти. Фізичний аспект, або хатха-йога, включає в себе асани, дихальні техніки (пранаяма) і медитацію. Інтеграція цих елементів спрямована на створення гармонійного балансу в тілі та свідомості. Як бачимо, цілі та методи фізичної реабілітації багато в чому збігаються.
Синергія між йогою та реабілітацією
Фізична реабілітація. Фізіотерапія часто відіграє вирішальну роль у процесі реабілітації після травм або операцій. Йога з її м’якими, але ефективними позами (асанами) може доповнити фізіотерапевтичні вправи, сприяючи розвитку гнучкості, сили та рівноваги. Включення йоги в програму реабілітації розширює діапазон рухів і допомагає запобігти розвитку патологічних компенсаторних патернів (стереотипів) руху.
Зміцнення і загартовування м’язів. Йогівські асани використовують протидію вазі тіла для зміцнення м’язів збалансованим і контрольованим чином. Фізичні терапевти можуть використовувати певні пози йоги для впливу на групи м’язів для реабілітації різних захворювань, як-от болі в спині, проблеми із суглобами та м’язовий дисбаланс.
Вправи для відновлення гнучкості та діапазону руху. Багато фізіотерапевтичних заходів спрямовані на відновлення гнучкості та діапазону рухів. Йога з її акцентом на статичну, а також і динамічну розтяжку і контрольовані рухи в цьому відношенні є природним союзником. Включення йоги в програму фізичної терапії підвищує ефективність заходів, спрямованих на підвищення гнучкості суглобів.
Зв’язок розуму і тіла. Йога і фізична терапія, як розділ реабілітації визнають нерозривний зв’язок між розумом і тілом (mind–body therapy). Наголос йоги на усвідомленість і дихання доповнює цілісний підхід, застосовуваний у фізичній реабілітації. Поєднання технік релаксації, запозичених з практики йоги, з фізичною реабілітацією може допомогти в зниженні стресу, тривоги і напруги, сприяючи загальному підвищенню якості життя. Йогівська медитація для відновлення балансу нервової системи та усунення тривожності готує благодатний ґрунт для ефективної фізичної реабілітації.
Лікування болю. Терапія хронічних больових синдромів часто виграє від мультидисциплінарного підходу. Зокрема, фізична терапія усуває фізичні аспекти болю, а йога сприяє розслабленню і зниженню сприйняття больових відчуттів. Усвідомлені рухи та дихальні техніки йоги допомагають пацієнтам впоратися з хронічним болем.
Баланс і постава. Асани йоги спрямовані на постуральне вирівнювання, баланс і пропріоцепцію. Ці елементи мають вирішальне значення для розв’язання проблем, пов’язаних з рівновагою і поставою, які часто розглядаються у фізіотерапії. Включення йоги в реабілітаційні програми покращує пропріоцептивне сприйняття, знижуючи ризик падінь у літніх людей і покращує загальну стабільність постави.
Практична інтеграція йоги та реабілітації
Індивідуальні програми. Фізіотерапевти можуть розробити індивідуальні реабілітаційні програми, що включають практики йоги, виходячи з конкретних потреб і можливостей людини. Складання таких програм гарантує, що у пацієнтів буде застосовано комплексний і цілеспрямований підхід до їхньої реабілітації.
Навчання пацієнтів. Інформування пацієнтів про переваги поєднання йоги та фізіотерапії дає їм змогу брати активну участь у процесі одужання. Розуміння синергії між цими практиками спонукає людей прийняти цілісний підхід до здоров’я.
Прогресивний підхід. Поступове включення йоги в процес реабілітації дає змогу людям поступово адаптуватися і нарощувати свої фізичні та розумові здібності. Такий підхід забезпечує плавний перехід від фізичної терапії та реабілітації до стійкої, довгострокової практики йоги.
У медичній літературі є низка наукових даних, які свідчать про те, що йога, як спосіб життя, допомагає людям з фізичними розладами повернути здоров’я, прикладом може слугувати ішемічна хвороба серця.
Серед інших захворювань, за яких практика йоги принесла користь, – інсульт після цереброваскулярних катастроф та пацієнти із серцевою недостатністю, у яких відновилася працездатність, рівень насичення крові киснем та парасимпатична активність.
Йога дихання або пранаяма особливо корисна за хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ). Практика йоги також дала добрі результати при дегенеративних захворюваннях нервової системи, таких як ідіопатичний синдром Паркінсона і м’язова дистрофія.
Що стосується психологічної реабілітації, то практика йоги допомагає відновити психологічні функції та душевну рівновагу в людей із посттравматичним стресовим розладом (що особливо актуально в наші дні) і навіть деякими психотичними станами.
Нарешті, практика йоги в поєднанні з медичною реабілітацією може допомогти літнім людям, які проживають як у себе вдома, так і в будинках для літніх людей. Йога для літніх осіб у реабілітації мешканців будинків для людей похилого віку, будинків сестринського догляду може грати по суті справи одну з перших скрипок в оркестрі реабілітаційних заходів.
Протипоказання до застосування йогівських вправ
У міру зростання популярності йога-терапії з’являється все більше повідомлень про ускладнення після сеансів. Особливо вразливою групою пацієнтів є люди похилого віку з високим ризиком остеопенії, або остеопорозу, кісток, які витримують менше навантаження і мають вищий ризик переломів. Найчастішим ускладненням після йогатерапії є перелом хребців у хребті. Найчастішою локалізацією є поперековий відділ, проте переломи можуть виникати і в грудному, і навіть у шийному відділі хребта. Зниження міцності хребетної кістки зумовлене зміною трабекулярної структури поряд зі змінами м’яких тканин. Однак у літніх пацієнтів відбувається зміна не тільки кісткової тканини хребця, а й тканин міжхребцевого диска. Це призводить до гіпермобільності та сегментарної нестабільності. Крім того, геріатричні пацієнти часто страждають від артрозних змін у фасеточних суглобах. Артритичні зміни можуть призвести до появи ознак і симптомів спінального стенозу, іноді в поєднанні з симптомами ураження нервових корінців. Локальні зусилля, що виникають під час виконання спеціальних вправ йоги, таких як згинання та розгинання хребта і бічне згинання в поєднанні з інтенсивним навантаженням, можуть спричинити переломи хребців. Друга група вправ, які слід виконувати з обережністю – це йогівські вправи на розслаблення та баланс. Вправи на розслаблення слід виконувати сидячи або в положенні лежачи на підлозі, а вправи на рівновагу – в положеннях, що виключають ризик падіння. Класичною вправою на рівновагу є положення навкарачки на підлозі, але так звану стійку на одній нозі слід виконувати тільки разом із терапевтом, і пацієнт повинен мати можливість у разі нестійкості триматися за щось стабільне. У пацієнтів з остеопенією або остеопорозом можна проводити тільки індивідуальну, але не групову терапію. Йогівська реабілітація хребта і йога для поліпшення постави досить ефективні, але можуть бути і небезпечними при некваліфікованому застосуванні.
З огляду на безпеку та доступність йогатерапії надзвичайно перспективною є адаптивна йога. Адаптивна йога – це напрям, який робить йогівську практику доступною для всіх, незалежно від їхніх фізичних можливостей. Вона включає в себе полегшені модифікації асан, використання блоків, ременів і подушок, щоб допомогти людям з різними обмеженнями рухової активності виконувати вправи комфортно і безпечно. Адаптивна йога може бути корисною для людей із порушеннями слуху та зору, сліпоглухих, а також для тих, хто відновлюється після травм або має хронічні захворювання.
Чи є протипоказання до йогівських практик аргументом, який змусить нас відмовитися від йогівських практик у фізичній реабілітації? Звісно ні! Навпаки, саме в руках професійного фізичного терапевта застосування йоги в комплексі реабілітаційних
заходів спільно з традиційними методами фізичної терапії дасть змогу не тільки розкрити всі можливості системи йоги, але й дасть змогу уникнути небажаних побічних дій і небажаних ускладнень.
Висновки
Співпраця між йогою і фізіотерапією є гармонійним злиттям стародавньої мудрості та сучасної науки. Разом вони пропонують комплексний підхід до оздоровлення і гарного самопочуття, звертаючись до складних зв’язків між тілом, розумом і духом. Інтеграція йоги у фізіотерапію не тільки прискорює фізичне відновлення, а й сприяє підвищенню психічної та емоційної стійкості. Саме інтеграція йоги в реабілітацію і фізичну терапію – яскравий приклад успішного застосування холістичного підходу до лікування хворих до зцілення хворих і відновлення здоров’я як стану фізичного, психічного і соціального благополуччя. У міру того, як медичні працівники починають визнавати цінність цього синергетичного підходу, їхні люди можуть почати цілісну подорож до оптимального здоров’я, керуючись мудрістю як стародавніх практик, так і сучасної науки.
Терапевтична йога і як така хатха йога вякості методу реабілітації заслуговує на широке застосування та подальше вивчення, оскільки вона відносно економічна, її практики можуть бути адаптовані для потреб фізичної реабілітації різних груп пацієнтів, а за правильного застосування йогатерапія, по суті, позбавлена побічних ефектів.
Література
Paul Dinkier. Yoga and Physiotherapy: A Holistic Approach to Healing and Well-being. Journal of Yoga & Physical Therapy. (2023)Volume 13.
Shirley Telles, Elisa Kozasa, Luciano Bernardi,Marc Cohen. Yoga and Rehabilitation: Physical, Psychological, and Social. Evid Based Complement Alternat Med. 2013; 2013: 624758.Published online 2013 Nov 24. doi: 0.1155/2013/624758
Manchanda SC, Narang R, Reddy KS, et al. Retardation of coronary atherosclerosis with yoga lifestyle intervention. Journal of Association of Physicians of India. 2000;48(7):687–694
Schmid AA, Van Puymbroeck M, Altenburger PA, et al. Poststroke balance improves with yoga: a pilot study. Stroke. 2012;43(9):2402–2407.
Hall E, Verheyden G, Ashburn A. Effect of a yoga programme on an individual with Parkinson’s disease: a single-subject design. Disability and Rehabilitation. 2011;33(15-16):1483–1489.
Telles S, Balkrishna A, Maharana K. Effect of yoga and ayurveda on duchenne muscular dystrophy. Indian Journal of Palliative Care. 2011;17(2):169–170.
