Міофасціальний больовий синдром: від тригерних точок до комплексної терапії
Тригерні точки (ТТ) – це конкретні, локалізовані, ділянки підвищеної чутливості та подразливості, зазвичай розташовані в напружених скелетних м’язах.
Вони спричиняють біль як безпосередньо в місці розташування, так і відбитий (іррадіюючий), який може супроводжувати хронічні захворювання опорно-рухового апарату.
До утворення ТТ часто призводить гостра травма або повторювані мікротравми, які спричиняють розвиток напруги в м’язових волокнах.
Пацієнти можуть відчувати регіональний, постійний біль, що призводить до зниження обсягу рухів уражених м’язів.
Ці точки проявляються також як головний біль напруження, шум у вухах, біль у скронево-нижньощелепному суглобі, синдром тазового болю, зменшення діапазону рухів у ногах і біль у попереку.
Пальпація гіперчутливого вузла або ущільнення м’язових волокон є основною фізикальною ознакою наявності ТТ. Пальпація ТТ викличе біль безпосередньо над ураженою ділянкою та/або розповсюдження болю в зону іррадіації (відображення) і місцеву судомну реакцію.
Чому болять тригерні точки?
Тригерні точки можуть спричиняти біль через низку причин:
- Малорухливий спосіб життя. Нестача активності може призвести до ослаблення м’язів і формування ТТ.
- Тривалі одноманітні рухи, наприклад, сидіння за робочим столом або водіння автомобіля можуть сприяти розвитку ТТ.
- Тривале статичне навантаження. Перебування в одній позі протягом тривалого часу може спричинити напруження м’язів і утворення ТТ.
- Порушення постави. Сколіоз, гіперкіфоз та інші деформації можуть сформувати неправильний розподіл навантаження на м’язи й утворення ТТ.
- Хронічний стрес і психоемоційні навантаження. Стрес може спричиняти м’язове напруження, що сприяє утворенню ТТ.
- Захворювання опорно-рухового апарату. Деякі захворювання, такі як остеоартроз, остеопороз, ревматоїдний артрит, подагра, можуть збільшувати ризик розвитку ТТ.
- Травми. Пошкодження м’язів можуть призвести до утворення ТТ як частина процесу загоєння.
Ці фактори призводять до порушення мікроциркуляції та метаболізму в м’язовій тканині, що безпосередньо і спричиняють больові відчуття (алергічний синдром) у тригерних точках.
ТТ відіграють важливу роль у виникненні міофасціального больового синдрому (МБС).
Що таке міофасціальний больовий синдром?
Міофасціальний синдром визначається як больовий розлад, за якого біль передається від тригерних точок у міофасціальних структурах, як локальних, так і віддалених від місця виникнення болю.
У розвитку МБС значну роль відіграють ергономічні та системні чинники.
До ергономічних чинників можна віднести такі:
- Неправильна постава. Тривале сидіння або стояння в неправильній позі, особливо під час роботи за комп’ютером, може призвести до перенапруження м’язів і формування ТТ.
- Повторювані рухи. Регулярне виконання однотипних рухів, таких як підняття важких предметів або робота на конвеєрі, може спричинити перевантаження м’язів і сприяти виникненню МБС.
- Недостатня фізична активність. Відсутність регулярних вправ може призвести до ослаблення м’язів і збільшення ризику розвитку МБС.
- Погана ергономіка робочого місця. Робоче місце, не адаптоване під фізіологічні особливості людини, може сприяти виникненню МБС.
Системні чинники:
- Дефіцит вітамінів і мінералів. Дефіцит певних вітамінів і мінералів, таких як залізо або вітамін D, магній, може збільшити ризик розвитку МБС.
- Хронічні захворювання. Стани, такі як фіброміалгія, ендометріоз або навіть синдром подразненого сечового міхура, можуть бути пов’язані зі збільшенням ризику МБС.
- Психологічний стрес. Хронічний стрес та емоційне напруження сприяють розвитку МБС.
Управління цими факторами може допомогти в профілактиці та лікуванні МБС, включно з корекцією постави, поліпшенням умов праці, а також забезпеченням адекватного споживання поживних речовин і управлінням стресом.
Симптоми міофасціального синдрому
Больові відчуття. М’язово-фасціальний больовий синдром – основний прояв МБС, який може проявлятися як тупий, ниючий біль в ураженому м’язі.
Скутість рухів. Біль і м’язові спазми можуть призвести до обмеження рухів у зоні, де розташовані тригерні точки.
М’язові спазми. Пацієнти відчувають болісні спазми в уражених м’язах, що, як і виражений больовий синдром, порушує рухову функцію.
Зміни шкірного покриву. У зоні ураженого м’яза шкіра може стати червонуватою або блідою, можливі оніміння, печіння і поколювання.
Головний біль і м’язове напруження часто супроводжуються больовим синдромом у шиї та грудній клітці. Тобто має місце м’язово-тонічний синдром.
Підвищена тривожність і вегетативні порушення часто включають розлади сну і загальне відчуття дискомфорту.
Активні тригерні точки характеризуються специфічними патернами (моделями) іррадіації болю під час пальпації, які залежать від розташування тригерної точки. Пацієнти, які добре реагують на лікування в гострій фазі, зазвичай мають гарний прогноз, але хронічні пацієнти, які не реагують на лікування, являють собою проблему. Міофасціальний больовий синдром слід диференціювати від низки інших хворобливих станів, пов’язаних із м’язами, таких як фіброзит, фіброміалгія, міозити та інші розлади.
Активні ТТ мають значний вплив на виникнення міофасціального больового синдрому (МБС). Вони являють собою ділянки гіперподразливості в м’язовій тканині, які можуть спричиняти біль не тільки локально, а й у віддалених ділянках тіла.
Основні аспекти впливу тригерних точок на МБС
- Біль. Активні тригерні точки спричиняють постійний або періодичний біль, який посилюється під час руху або навантаження на м’яз.
- Обмеження руху. Біль і дискомфорт, пов’язані з тригерними точками, можуть призвести до обмеження рухливості в ураженій ділянці.
- М’язова стомлюваність. Постійне напруження і біль у м’язах через активні тригерні точки можуть спричиняти їхню стомлюваність і слабкість.
- Хронічний характер. Якщо тригерні точки залишаються активними протягом тривалого часу, то це може сприяти переходу гострого болю в хронічний, що є основою МБС.
Лікування МБС часто включає методи, спрямовані на деактивацію активних тригерних точок, як-от фармакотерапія, фізіотерапія, масаж, а також спеціалізовані вправи для зменшення м’язового напруження і поліпшення кровообігу в уражених ділянках.
Лікування міофасціального больового синдрому
Для лікування міофасціального больового синдрому (МБС) використовують різні методи фізіотерапії, які допомагають зменшити біль і відновити функцію м’язів.
Ось деякі з них:
Лікувальний масаж допомагає розслабити м’язи і знизити напругу в тригерних точках. Мануальний або фізичний терапевт може зробити масаж ураженого м’яза, щоб полегшити біль. використовувати довгі рухи рукою вздовж м’яза або натискати на ділянки м’язів, щоб зняти напругу.
Розтяжки. Застосовуються м’які дозовані за інтенсивністю та часом розтяжки, щоб полегшити біль у хворому м’язі. Якщо під час розтяжки відчувається біль у тригерних точках, фізіотерапевт може нанести на шкіру спрей зі знеболювальними лікарськими засобами
Ізометрична компресія тригерних точок. Дозоване застосування тиску на тригерні точки для зменшення болю.
Рефлексотерапія. Вплив на певні точки тіла для полегшення болю за допомогою так званого сухого голковколювання та інших методик. Деяким людям просте введення голки в тригерну точку допомагає зняти м’язову напругу. Це називається “сухою голкою”. Акупунктура також допомагає деяким людям із міофасціальним больовим синдромом.
Фізіотерапевтичні процедури, такі як ультразвукова терапія. Цей вид терапії використовує звукові хвилі для посилення кровотоку і нагрівання, що може зменшити біль у м’язах, уражених міофасціальним больовим синдромом.
Термічні впливи. Застосування холоду або тепла для зниження запалення і болю.
Екстракорпоральна ударно-хвильова терапія. Звукові хвилі спрямовуються на ділянку болю. Деякі дослідження показали, що вона полегшує біль у разі міофасціального больового синдрому.
Різні способи електростимуляції, які включають черезшкірну електростимуляцію, імпульсну електронейром’язову стимуляцію та імпульсні радіочастотні впливи.
Транскутанна електростимуляція нервів (TENS). При цьому на хворобливі ділянки посилається невеликий електричний струм. Струм надсилається за допомогою електродів, що приклеюються до шкіри. Невідомо, як, але TENS часто знімає біль при МБС.
Ін’єкції в міофасціальні тригерні точки зазвичай виконуються місцевими анестетиками, але також використовується ботулотоксин, який блокує нервово-м’язову передачу патологічних сигналів.
Знеболювальні та нестероїдні протизапальні засоби. Можуть допомогти знеболювальні нестероїдні протизапальні засоби, наприклад, ібупрофен або напроксен натрію. Деякі з них випускаються у вигляді кремів або пластирів, які наклеюються на шкіру. За показаннями лікар може призначити сильніші знеболювальні засоби аж до наркотичних анальгетиків.
Антидепресанти. Багато видів антидепресантів можуть допомогти полегшити біль. Деяким людям з міофасціальним больовим синдромом амітриптилін допомагає зменшити біль і поліпшити сон.
М’язові релаксанти. Клоназепам (Клонопін) і лікарські засоби з групи бензодіазепінів допомагають впоратися з тривогою і поганим сном, які іноді супроводжують міофасціальний больовий синдром.
Неінвазивні методи лікування включають стимуляцію симетричних протилежних точок, використання анестезувальних спреїв, стретчинг (розтяжку), точковий масаж, кінезіотейпування і топічне застосування лікарських пластирів. Незважаючи на дорожнечу цього методу лікування, багато терапевтів успішно застосовують методики біологічного зворотного зв’язку.
Пацієнтам з МБС часто дають наступні рекомендації, що модифікують їхній спосіб життя, підтримують здоров’я організму і полегшують боротьбу з болем.
Займайтеся спортом. Легкі фізичні вправи можуть допомогти вам впоратися з болем. Коли біль дозволяє, рухайтеся. Запитайте фізичного терапевта про те, які вправи вам підходять.
Розслабтеся. Якщо ви напружені, ви можете відчувати біль сильніше. Знайдіть способи розслабитися.
Робіть глибоке дихання. Медитуйте. Пишіть про біль у щоденнику. Поговоріть із друзями. Робіть те, що допомагає зняти стрес.
Подбайте про своє тіло. Їжте здорову їжу, багату на фрукти та овочі. Отримуйте достатню кількість сну.
Допомога та підтримка. Тривалий больовий стан, такий як міофасціальний больовий синдром, може засмутити. Можливо, вам допоможе розмова з психологом про те, з чим ви зіткнулися. Також можуть допомогти групи підтримки в Інтернеті або під час особистої зустрічі. Вони можуть зв’язати вас із людьми, які знають, через що ви проходите.
Ці методи можуть використовуватися окремо або в комбінації для досягнення найкращих результатів у лікуванні МБС. Важливо підібрати індивідуальний план лікування з урахуванням особливостей стану кожного пацієнта.
Згідно з даними англомовної медичної літератури, міофасціальний больовий синдром (МБС) є поширеним захворюванням, яке може зачіпати значну частину населення.
Ось деякі статистичні дані:
- МБС може виникати як гострий, так і хронічний стан, вражаючи до 85% дорослого населення протягом їхнього життя. Частота МБС зазвичай збільшується серед пацієнтів з іншими хронічними больовими розладами і може бути пов’язана з різними станами, такими як синдром болю в сечовому міхурі, ендометріоз і тривожність. Оцінки показують, що від 37 до 65 відсотків населення страждають на міофасціальний біль, що, наприклад, Сполученим Штатам Америки коштує 47 мільярдів доларів щорічно.
- Загалом серед населення 45% чоловіків і 54% жінок мають тригерні точки на шиї, тригерні точки під лопаткою, синдром тазового болю, міофасціальний синдром шиї, синдром
грушоподібного м’яза та корінцевий синдром, а також інші хронічні болі, які можуть бути пов’язані з МБС.
Ці дані підкреслюють значущість МБС у практиці лікарів різного профілю та необхідність подальших досліджень для кращого розуміння управління міофасціальним болем.
Література
Annemarie Galasso, Ivan Urits, Daniel An, Diep Nguyen, Matthew Borchart, Cyrus Yazdi, Laxmaiah Manchikanti, Rachel J Kaye, Alan D Kaye, Ken F Mancuso, Omar Viswanath. Comprehensive Review of the Treatment and Management of Myofascial Pain Syndrome Curr Pain Headache Rep. 2020 Jun 27;24(8):43. doi: 10.1007/s11916-020-00877-5.
“Myofascial Pain Syndrome – Diagnosis and Treatment.” Mayo Clinic, Jan. 05, 2024 Myofascial pain syndrome – Diagnosis and treatment – Mayo Clinic
Ravi Uniyal. Myofascial pain syndrome. MedLink Neurology. Upd 01.23.2024
